вихід на мішень

1. n

1) мішень, ціль

2) військ. об'єкт

3) мішень для уколів (фехтування)

4) уражуваний простір (фехтування)

5) змагання із стрільби

6) кількість вибитих очок

7) предмет, об'єкт (глузувань тощо)

8) посміховище

9) завдання; планова (контрольна) цифра

10) кул. частина баранячої туші для смаженини (печені)

11) геод. візирна марка

12) маленький круглий щит

13) зал. сигнал (стрілки)

14) ел. антикатод

15) ел. покажчик дії

2. v

1) амер., військ. приводити до нормального бою; пристрілювати

2) робити когось мішенню (критики тощо)

3) амер., зал. давати сигнал

* * *

1) мішень, ціль; об'єкт

2) мішень для уколів ( фехтування) простір, що уражається, ( на тілі супротивника- фехтування)

3) змагання у стрільбі; число вибитих балів

4) об'єкт, предмет (глузувань, критики, т, п.); посміховисько

5) завдання; планова або контрольна цифра ( target figure)

6) кyл. відруб для печені, що складається із шийної частини, грудинки баранячої туші

7) гeoд. візирна марка

8) = targe

9) ж-д. сигнал ( стрілки)

10) eл. антикатод; покажчик ( сигнал або прилад)

11) обч. вихід, вихідна інформація ( електронно-обчислювальної машини)

1) aмep.; вiйcьк. приводити до нормального бою, пристрілювати

2) робити когось мішенню, об'єктом (глузувань, критики ц т. п.)

3) намічати, планувати

4) aмep.; ж-д. давати сигнал

1) мішень, ціль; об'єкт

2) мішень для уколів ( фехтування) простір, що уражається, ( на тілі супротивника- фехтування)

3) змагання у стрільбі; число вибитих балів

4) об'єкт, предмет (глузувань, критики, т, п.); посміховисько

5) завдання; планова або контрольна цифра ( target figure)

6) кyл. відруб для печені, що складається із шийної частини, грудинки баранячої туші

7) гeoд. візирна марка

8) = targe

9) ж-д. сигнал ( стрілки)

10) eл. антикатод; покажчик ( сигнал або прилад)

11) обч. вихід, вихідна інформація ( електронно-обчислювальної машини)

1) aмep.; вiйcьк. приводити до нормального бою, пристрілювати

2) робити когось мішенню, об'єктом (глузувань, критики ц т. п.)

3) намічати, планувати

4) aмep.; ж-д. давати сигнал

мен. план; проект; програма

заздалегідь розроблена, підготовлена менеджментом (management²) програма дій, процедур тощо, за якою передбачають виконання організаційних цілей, завдань, обсягу роботи і т. ін.

═════════■═════════

action plan план заходів; advertising plan план реклами • рекламний план • план рекламної кампанії; allocation plan план розподілу чого-небудь; alternative plan варіант плану • альтернативний план; amended plan уточнений план; annual plan річний план; appraisal plan система оцінювання; approved plan затверджений план; assistance plan план допомоги; balanced plan збалансований план; basic plan основний план • опорний план; bonus plan система заохочення • система заохочувальних винагород; brand plan план випуску марки • план випуску марочного товару; budget plan кошторисний план; business plan комерційний план • бізнес-план • план ділової активності; business-building plan план розширення діяльності; business-portfolio plan план розвитку сфери діяльності; campaign plan план рекламної кампанії; capacity plan план підвищення продуктивності • план розвитку виробничої потужності; capital investment plan план капіталовкладень; capital spending plan програма капіталовкладень; coherent plan послідовний план • внутрішньо скоординований план; combined plan поєднаний план; communications plan план комунікації; company-wide plan загальнофірмовий план; compensation plan програма відшкодовування; complete plan комплексний план; comprehensive plan комплексний план; concrete plan конкретний план; consumption plan план споживання; contingent consumption plan умовний план споживання; coordinated plan координований план; copy plan структура тексту; cost finding plan система калькуляційних відомостей; counter plan зустрічний план; coupon plan купонна програма; creative plan творчий план; credit plan кредитний план; current plan поточний план; daily plan добовий план • план на добу; decision plan схема прийняття рішень; delivery plan план постачання; departmental plan план відділу; development plan план розвитку; differential time plan почасово-прогресивна система заробітної плати; distribution plan план розподілу; draft plan проект плану; economic plan економічний план • господарський план; editorial plan редакційний план; elaborate plan старанно продуманий план; emergency plan план на випадок надзвичайних обставин • план на непередбачені випадки; employment plan програма забезпечення зайнятості; export plan план експорту; export-import plan план експорту-ім-порту товарів; family assistance plan програма допомоги багатодітним родинам; feasible plan допустимий план (у задачах лінійного програмування); financial plan фінансовий план; financing plan план фінансування; fixed plan твердий план • встановлений план; food stamp plan програма харчових купонів; formal plan формальний план; general plan загальний план; health insurance plan план медичного страхування; housing development plan програма житлового будівництва; implementation plan план здійснення наміченого; import plan план імпорту; initial plan вихідний план; inspection plan план інспекції • план приймального контролю; instalment plan план купівлі на виплат; integrated plan комплексний план; introductory plan ввідний план • план виходу на ринок; investment plan програма капіталовкладень; layaway plan відкладання і сплачування товару на виплат; lease plan план оренди; long-range plan перспективний план • довгостроковий план; long-term plan перспективний план • довгостроковий план; management plan план організаційної діяльності; market plan план роботи на ринку • план ринкової діяльності; marketing plan план збуту • план маркетингу; master plan генеральний план • зведений план; media plan план застосування засобів реклами • медіа-план; medium-term plan середньостроковий план; multistage plan багатоетапний план; multiple-time plan відрядно-прогресивна система заробітної плати; national plan національний план; national economic plan народногосподарський план; national media plan план застосування загальнонаціональних засобів реклами; objectionable plan неприйнятний план; on-going plan поточний план • план, який здійснюється в поточний період; operating plan виробничий план • оперативний фінансовий план; operational plan оперативний план; optimal plan оптимальний план; organization plan схема організаційної структури; organizational plan організаційний план • організаційна структура; outline plan схематичний план; output plan план випуску продукції; overall plan всеосяжний план; package plan комплексний план • пакет заходів • комплекс заходів; pay plan порядок виплати зарплати; payment plan план виплати; payout plan схема виплати; pension plan система пенсійного забезпечення; practicable plan здійсненний план; preliminary plan попередній план; procurement plan план закупівлі; product plan план виробництва товару • план випуску товару; product promotion plan план просування товару; production plan виробничий план; profit plan заходи для отримання прибутку; profit-sharing plan система участі в прибутках; projected plan план на майбутнє; promotion plan план стимулювання збуту • план стимулювання; provisional plan тимчасовий план; publicity plan план популяризації • рекламний план; purchase plan план закупівлі; quality assurance plan програма забезпечення якості продукції; quarterly plan квартальний план; recruitment plan план набору персоналу; research plan план досліджень; retirement plan план пенсійного забезпечення • пенсійна програма; revised plan переглянутий план; rough plan приблизний план • орієнтовний план; sales plan план збуту; sales promotion plan план стимулювання збуту; sampling plan програма вибіркового обстеження • план вибіркового контролю; short-range plan короткостроковий план; short-term plan короткостроковий план; spending plan програма витрат; stowage plan план розміщення вантажу в вантажних приміщеннях судна; strategic plan стратегічний план; summary plan зведений план; supply plan план постачання; support plan план допомоги; survey plan план обстеження; systematic plan комплексний план; tactical plan тактичний план; target profit plan заходи для отримання цільового прибутку; technical plan технічний план; trial-use plan пробне вживання товару; turnover plan план обороту; unacceptable plan неприйнятний план; underestimated plan нереальний план; wage plan система заробітної плати; workable plan здійсненний план; working plan робочий план; yearly plan річний план; zone plan зональний план

═════════□═════════

according to plan згідно з планом • за планом • відповідно до плану; plan for expansion програма розвитку; plan of action план дій; plan of distribution план розподілу • план розміщення; plan of operation план роботи; to abandon a plan відмовлятися/відмовитися від плану • скасовувати/скасувати план; to adhere to a plan дотримуватися/дотриматися плану • додержуватися/додержатися плану; to adjust a plan вивіряти/вивірити план • коригувати/відкоригувати план; to approve a plan затверджувати/затвердити план; to carry out a plan виконувати/ виконати план; to coordinate plans координувати/скоординувати плани; to draw up a plan упорядковувати/упорядкувати план • накреслювати/накреслити план; to elaborate onaplan розробляти/розробити план; to execute a plan виконувати/ виконати план; to finance a plan фінансувати план; to fund a plan фінансувати план; to go ahead with plans реалізовувати/реалізувати план; to implement a plan виконувати/виконати план; to incorporate in a plan включати/включити в план; to interfere with plans розладнувати/розладнати плани; to launch a plan братися/взятися за виконання плану; to make plans складати/скласти плани; to negotiate a plan обговорювати/обговорити план; to offer a plan пропонувати/запропонувати план; to outline a plan накреслювати/накреслити план; to prepare a plan готувати/підготувати план; to propose a plan пропонувати/запропонувати план; to put forward a plan висувати/висунути план; to reconsider a plan переглядати/переглянути план; to refine a plan уточнювати/уточнити план; to revise a plan переглядати/переглянути план; to spoil plans розладнувати/розладнати плани; to submit a plan подавати/подати план на розгляд; to work out a plan розробляти/розробити план

ЛОГІКА (грецьк. λογική - наука про умовивід, від λόγοξ - слово, поняття, судження) - дослідження міркувань (філософських, математичних та ін.) з метою створення теорії їх правильності. Необхідність цих досліджень виникає у зв'язку з потребами обґрунтування знання. В цьому аспекті Л. розглядалась багатьма філософами як частина теорії пізнання (органон). Предмет Л. уточнюється як дослідження не змісту міркування ("про що"), а його форми ("як"). У цьому аспекті Л. характеризується як формальна, на відміну від "змістовної", якою вважається діалектична Л. В сучасній Л. з появою таких розділів, як модальна Л., Л. дії, Л. запитань і відповідей та ін. її "формальність" вважається відносною і пов'язується із ступенем схематизації міркування, що робить відносним розподіл Л. на теоретичну і прикладну. Головні напрями досліджень у сучасній Л.: 1) теоретична Л.: теорія доведень, теорія аналізу, формальна семантика; 2) практична Л.: Л. дій, Л. рішень, евристика, праксеологія, конфліктологія; 3) філософська Л.: часова Л., динамічна Л., епістемічна Л., когнітивна Л., Л. тропів (метафор, аналогій), деонтична Л., Л. оцінок, Л. норм, Л. імперативів; 4) логічний аналіз мови: теорія комунікації, теорія аргументації, теорія мовленнєвих актів, аналіз дискурсу, дискусій, риторика, семіотика; 5) Л. інформаційних технологій: логіко-когнітивний аналіз, комп'ютерна Л., Л. програмування, Л. ''штучного інтелекту". Метапроблеми Л.: історія Л., соціологія Л., філософія Л., викладання Л.

МОРАЛЬ (лат. moralis - моральний, від mores - звичаї) - духовно-культурний механізм регуляції поведінки особистості та соціальних груп за допомогою уявлень про належне, в яких узагальнені норми, цінності, зразки поведінки, принципи ставлення до інших індивідів та соціальних груп. Специфіка моральної свідомості формується за умов розкладу родоплемінного суспільства, виникнення складної системи опосередкованих зв'язків (політичних, економічних, соціальних та ін.), що прийшла на зміну безпосередньому характеру всіх стосунків людей у традиційній общині. Поява відносної свободи вибору, потреба в ситуаційній гнучкості поведінки й стосунків, відповідно до динамічних умов життя, робили чимдалі проблематичнішими збереження, культурну трансляцію і примноження досвіду безпосередньо моральнісного ставлення людини до людини, спільноти, природи, світу. В контексті критичного осмислення реальних звичаїв людей (що свідчило про руйнацію традиційних форм моральності) складається узагальнена система уявлень про чесноти, норми поведінки, основоположні закони колективного співіснування ("не убий", "не укради" та ін.) І. деальна система належного водночас постає як моральнісне добро, найвища самоцінність, що протистоїть моральнісному злу в реальній людській життєдіяльності. В цьому ракурсі М. співвідноситься з духовно-ідеальними основами права, релігії, мистецтва, філософії. Часткове коригування внутрішнього світу людини, її вчинків, масової поведінкової практики відбувається в разі особистісного прийняття вимог і настанов М. та відповідних вольових зусиль щодо їх здійснення. Намагання досягти доброчесності й праведності засобами зовнішнього тиску, без достатньої внутрішньої мотивації, вступають у протиріччя з ціннісним аспектом морального самоствердження людини, породжують "легальні", а не "моральні" вчинки (Кант). Регулятивні можливості М. зростають у міру розширення її суб'єктного горизонту. Формування вселюдського, універсального масштабу морального світосприйняття, вихід за межі групових, етнічних, національних інтересів до обріїв людства як єдиного цілого відкриває можливості для найбільш адекватного втілення суті моральності в процесі суб'єктивного творення цінностей М, Значне духовне випередження реальних можливостей життя й універсальне бачення належного ставлення до іншої людини, суспільства, природи концентрується в М. як ідеалі. Конкретно-чуттєве втілення тих чи тих сторін сукупного морального ідеалу подибуємо в міфології, релігійних та художніх образах Р. аціонально-логічне осмислення, узагальнення і обґрунтування понять, категорій моральної свідомості відбувається в етиці (див. нормативна етика). У цих процесах закріплюється й нагромаджується зміст моральнісного добра, тоді як у реальній життєдіяльності М. нерідко обмежується відносними, конкретно-історичними обмеженими вимогами щодо втілення можливого блага. Переважання відносного над абсолютним характерне для ідеологізоваяих моральних систем, хоча за певних умов подання абсолютного тут може бути досить вагомим (напр., ідеологія Просвітництва). Водночас не є гарантовано моральнісним навіть конкретно-історичний зміст узагальнених понять моральної свідомості (гідність, честь, обов'язок, справедливість), хоча в цілому такі форми оцінки і самооцінки мають непроминальне загально-культурне значення. Найбільша міра абсолютної значущості притаманна абстрактно сформульованим моральним законам і етичним принципам. Прагматичне спустошення морально-етичних ідеалів внаслідок надання переваги відносному призводить як до духовної деградації, так і до соціальної дестабілізації. Відмова ж од відносних допоміжних, компромісних рішень в світі реальних людських відносин веде до безнадійної мрійливості або змертвілого етичного ригоризму. Наявність відносно гуманних правил є кращою для соціуму як системи, ніж відсутність будь-яких. В кінці XX ст. істотне збагачення М. відбувалося шляхом осмислення й обґрунтування моральних принципів теорією справедливості, комунікативною етикою, що запроваджують в галузь моральної рефлексії дискурсивно-консенсуальні засади.

Шпенглер, Освальд (1880, Бланкенбург, Гарц - 1936) - нім. філософ, історик, один із основоположників сучасної філософи культури, представник філософії життя. В 1908 - 1911 рр. - викладач математики та історії в гімназії Гамбурга, з 1911 р. - вільний літератор в Мюнхені. Напередодні створення Веймарської республіки Ш. був близький до фашистських кіл, але в 1933 р. відхилив пропозицію націонал-соціалістів про співробітництво. Знаходився під впливом філософії Гете і Ніцше, проте, на відміну від останнього, робить акцент на сильній державності, а не особистості. В 1935 р., протестуючи проти нацистської фальсифікації творчості Ніцше, пориває стосунки с архівом Ніцше. Вихідне поняття онтології Ш. - поняття "органічного життя" у співвіднесенні з такими поняттями, як "час", "душа", "доля", "ритм", "такт". Ґрунтуючи на них свою культурологію і історіософію, Ш. визначає культуру як найвищу цінність, що пронизує всі сфери життя певного народу, надаючи йому неповторності й унікальності. В своїй основній праці "Занепад Заходу" Ш. піддає критиці ідею поступального прогресу та однолінійності світової історії, обґрунтовуючи тезу про множинність могутніх культур, кожна з яких має власну ідею, власну форму та власне життя. Кожному культурному "організму" відведений, за Ш., певний строк, протягом якого він проходить замкнений життєвий цикл, основними етапами якого є зачаття, народження, ріст, старіння і загибель. Вмираючи, культура перероджується в цивілізацію, в надрах якої будь-яка творчість втрачає сенс, вироджуючись у "спорт", техніцизм. Другою сферою прикладення сил "цивілізованої" людини, яка втратила культуру, стає політика, що має завойовницький характер, оскільки на зміну органічному розвитку в часі приходить просторова експансія. В філософії творчість світоглядних систем стає також неможливою, редукуючись до скепсису, який обертається історичним релятивізмом. У контексті цього підходу Ш. виокремлює вісім культур (єгипетська, індійська, вавилонська, китайська, магія, греко-римська, або "аполлонівська", та західноєвропейська, або "фастівська"). Тотальне зведення всієї духовної діяльності до тих чи тих проявів колективної "душі" культури приводить Ш. до висновку про притаманність кожній культурі не тільки самобутнього мистецтва, а і самобутніх точних наук - математики, фізики. Сучасну епоху Ш. витлумачуєяк трагічний час загибелі західноєвропейської культури та очікування нової, ще не народженої, яку пов'язує з Росією та Балканами. Філософія Ш. знайшла відгук у творчості Тойнбі, Ортега-і-Гассета, Гайдеггера, Лосева, стимулюючи розвиток оригінальних, відмінних від пшенглеровської, концепцій культури.

[br]

Осн. тв.: "Метафізична засаднича ідея філософії Геракліта" (1904); "Занепад Заходу: Загальні риси морфології світової історії". У 2 т. (1920 - 1922); "Людина і техніка: До філософії життя" (1931); "Час рішень" (1933).